Отже ідея мого посту-подивився афігенний фільм,передачу,документалку чи просто савецкій мультик,який пройняв до глибини душі-поділись враженнями з іншими.
Я починаю))
Буквально сьогодні ввечері подивилась чудовий як на мене фільм "Краса по-американськи"Древній,,як динозаври скажете ви..Але фільм справді вартий перегляду.Вперше його подивилась,коли мені було років 12,тоді він мене також вразив,але зараз він здався мені дуже актуальним .
У фільмі показується типова американська сім*я-батько-службовець,мати агент по нерухомості і донька-підліток.Але у фільмі розвінчується ідея american dream(американська мрія).Сімя має все і нічого водночас-Мати,одержима продажом будинків і своїми інтересами,забуває про чоловіка і доньку.,стає нудною егоїстичною і черствою.Батько взагалі лузер.А дочка Дженні має купу комплексів і хоче зробити пластичну операцію по зменшенню грудей..Сусіди в них взагалі двійко геїв. Отака от хепі фемелі Усе змінюється після того,як батько захоплюється 17-річною подружкою доньки,яка розпалює в ньому давно приспані сексуальні бажання ,а в мами з*являється коханець.новими сусідами родини стає інша дивна сімя-ветеран,який частенько лупить сина,син-наркоторговець ,який тіки шо повернувся з псих лікарні і мати з психічними відхиленнями.Фільм відкриває багато соціальних і психічних аспектів життя,досить цікавий і легкий в розумінні.
Улюблена фраза з фільму:
"Іноді у світі так багато краси,що я відчуваю,що вона вся в мене не поміститься і моє серце вискоче з грудей....
А цю сказав батько Дженні після смерті,після того,як його вбили:
"Мабуть,я був би дуже злий через те,як зі мною обійшлися в житті.Але коли в світі стільки краси,то довго злитися було б тупо.Іноді мені здається,що я бачу занадто багато всього,і моє серце натягується,як струна,яка ось-ось обірветься,потім я згадую,що треба розслабитися і припиняю сприймати реальність,і тоді моє життя тече через мене ,як ріка,як дощ стіною і я уже не можу почувати нічого окрім подяки за кожну мить мого маленького,дурного життя.Ви й гадки не маєте,що верзу.Але не хвилюйтесь,колись зрозумієте..."
