Шум, музика, тиша
Кожен слухає музику, чи то рок, чи то попс, чи то класика...кожен реалізує себе в музиці, заспокоюється, підіймає настрій. Яка ти є людина, така ж музика навколо тебе.
Музика завжди біля нас, вона всюди – у колонках з балкону сусіда, у навушниках, особлива музика є і у співі птахів, у шумі машин, у краплях дощу на підвіконні, у дзижчанні комах... Вона і в середині нас – стукіт серця, скрип зубів, рухи легень...музика поглинає нас, заполоняє з середини...
А я люблю слухати тишу...так рідко можна серед всього шуму буденності знайти спокій, тишу...найчастіше вона ховається десь в горах, на морі, або ж навпаки у, на перший погляд, найгучніших місцях, десь на зупинці, в годину пік, на секунду все ніби завмирає і немає ні сперечань, ні гулу авто, ні реготу...зникають всі звуки, навіть серце перестає створювати шуми. Ось в ці моменти і настає справжня тиша...а коли звуки знов заполонять тебе то таке відчуття ніби все навкруги злилося в одну музику, в одну пісню, жоден такт якої не повториться у 99 випадках із ста, бо це і є життя...
